Динаміка популяцій – основа гомеостазу біосфери

Область існування живих організмів на Землі називають біосферою (сферою життя).  Вперше цей термін вжив австралійський геолог Е. Зюсс у 1875 р.,  але поширився  він після  видання  у  1926 р.  книги   нашого    видатного   вченого Володимира Івановича Вернадського, який був засновником та першим президентом Академії наук України. 

Згідно вчення Вернадського, біосфера – це оболонка Землі, склад, структура та енергетика якої обумовлені минулою та сучасною діяльністю живих організмів. Сукупність усіх живих організмів у біосфері вчений називав живою речовиною. За його вченням, жива речовина, трансформуючи сонячне випромінювання, залучає неорганічну матерію у безперервний кругообіг.

Величезна  роль  цього  вчення  була  визнана  у  другій  половині  XX століття. У епоху науково-технічної революції лише вивчення біосфери на системному рівні дозволить зберегти рівновагу в природі, не допустити винищення природних ресурсів.

Що пов’язує шовк, гумус та інновації? Катастрофічні наслідки непродуманих рішень

Кілька століть тому в Китаї постала проблема між посиленням зростання попиту на продукти харчування та обмеженістю кількості родючого

ґрунту для їх виробництва. Пошук нових шляхів для отримання додаткових орних сільськогосподарських земель привів до усвідомлення потреби постійного відновлення верхнього шару ґрунту (гумусу). Вирішення цієї проблеми потребувало детального вивчення, відтворення і наслідування тих процесів, які використовуються природними системами для перетворення малородючої землі в родючу. У свою чергу, китайці звернули увагу на те, що у фермерстві та тваринництві часто не вдається зберігати і постійно підтримувати баланс поживних речовин у ґрунтах, що призводить до їх деградації та зниження продуктивності, тобто відбувається процес перетворення плодючих земель в неплодючі (аридні) землі. Винайдений в Китаї спосіб відтворення ґрунтів та відповідно розроблена стратегія не лише змінили курс їхньої цивілізації, а й дали можливість європейцям сьогодні використовувати підходи, які притаманні екосистемам, для зміни економічної моделі, а отже і бізнес-стратегій для виробництва сучасних товарів, незалежно від того, чи це літаки, чи бритви.

Як екологічні знання можуть протистояти прогресуючому опустелюванню планети?

 

На сьогоднішній день пустелі займають близько 11% території нашої планети і щороку даний показник збільшується. Дане явище називають опустелюванням. Воно викликає безліч проблем екологічного, економічного та соціального характеру.
 
Опустелювання відбувається внаслідок змін клімату, зведення рослинності, знищення біорізноманіття, вітрової ерозії, піщаних бурь та інших небезпечних процесів. Території, прилеглі до пустель необхідно всіма доступними насьогодні методами зробити більш стійкими до впливу даних факторів. Найбільш дієвим методом зменшення темпів розширення меж пустель є висаджування різноманітної рослинності, бажано з найбільш розвиненою і розгалуженою кореневою системою. Але часто, коли деградація екосистем та опустелювання заходять надто далеко, ці міри виявляються недостатніми для покращення загальної ситуації. Навіть коли дощ падає на розпечений ґрунт, він не може проникнути вглиб крізь пористу поверхню, тому що  вода надто швидко випаровується. В подібних умовах не можуть прийнятися навіть найбільш стійкі до пересихання породи дерев. І тут на допомогу можуть прийти знання про підвищення екологічної витривалості видів внаслідок симбіотичних взаємин[1].  

ХХ век: Смертность от инфекционных болезней

В течение ХХ века смертность от инфекционных болезней существенно снизилась вследствие развития науки и медицины, прояснивших роль микроорганизмов в заболеваемости человека. Кроме того, в данный период начали активно внедряться санитарно-гигиенические нормы и правила, позволяющие уменьшить количество случаев микробных заражений, а также снизить тяжесть их последствий. Так, уже в 1990-х смертельные исходы при многих особо опасных заболеваниях, таких как дифтерия, гастроэнтериты и, особенно, туберкулез стали крайне редкими (стремились к 0 на 100 тыс. человек).

Микробы и организм человека

Микробы – наиболее древняя категория живых существ. Они возникли задолго до появления растений, животных и тем более человека. 

Мир, окружающий нас, – воздух, почва, растения, животные и сами люди - населен огромным количеством разнообразнейших микроскопических существ. Мы не видим их в своей повседневной жизни, многие люди даже не задумываются об их существовании, но последствия жизнедеятельности этого незримого мира поистине огромны! Почвенные процессы, гниение веществ, брожение, заразные болезни – всё это результат деятельности мира микробов, который впервые открылся человеку более 300 лет назад.

Инженерное мышление, творчество и инновации

Для того чтобы усовершенствовать ум, надо больше размышлять, чем заучивать 

Рене Декарт

Люди, умеющие мыслить нестандартно, будут востребованы всегда. Отход от шаблонов и стереотипов необходим для успешной карьеры в большинстве областей человеческой деятельности, особенно в науке и творчестве. В наше время, когда армии роботов и автоматов заменяют миллионы исполнителей, действующих по заданным алгоритмам, спрос на людей с изобретательным умом и богатым воображением только возрастает.

Чему можно научиться у геккона

Природа так обо всём позаботилась, что повсюду ты находишь, чему учиться 

Леонардо да Винчи

Людям свойственно стремление подражать природе и учиться у неё. Тому есть множество примеров из разных эпох — от восковых крыльев Икара, чешуйчатых доспехов римских легионеров или летательных машин Леонардо да Винчи до современных застёжек-липучек, работающих по принципу прилипания колючек репейника, которые позволяют быстро застегнуть куртку или кроссовки.